Обробка вимені – обґрунтована необхідність чи спекуляції виробників?!

         Останнім часом,  в інформаційному просторі багато матеріалу щодо профілактики маститів за допомогою обробки вимені. Пропонуємо разом розібратись із цим питанням…

         Як відомо, молоко утворюється в молочній залозі – вимені корови, а точніше  в її альвеолах. Вим’я – це складний орган, поділений сполучною тканиною на дві половини, кожна з яких, в свою чергу, поділена на дві чверті на яких розташовані дійки. В кожній чверті розташована окрема молочна цистерна, яка має сполучення із навколишнім середовищем через дійковий канал. На вершині дійкового каналу знаходиться кільцевий запиральний м’яз – сфінктер, який не дає змоги витікати молоку та потрапляти в середину молочної цистерни небажаній мікрофлорі. М’якість або тугодійність дійок залежить, в першу чергу, від розвитку цього м’яза. Під час доїння сфінктер розтискується дозволяючи молоку вийти із молочної цистерни назовні, і залишається відкритим протягом 25-30 хвилин після доїння.

        В період  між доїнням в дійковому каналі може утворюватись певна кількість сторонньої мікрофлори. Критична кількість патогенної мікрофлори може привести до захворювань корів, значного зниження якості молока, в т.ч. до його непридатності для реалізації взагалі. Зазвичай, на вході в дійковий канал, в краплях молока, що залишилось від попередньої дійки, постійно розмножуються мікроорганізми, які утворюють так звану «бактеріальну пробку». Її склад залежить від сукупності джерел забруднення.

 

Джерелами мікрофлори, в тому числі і патогенної, можуть бути:

  1. Шкіра тварини. При недбалому догляді на шкірі тварини, та шкірі вимені, залишаються частки гною, підстилки, корму, які є джерелами забруднень мікро та ентерококами, кишковими паличками, пліснявою, дріжджовими грибами та ін..
  2. Гній. Із гною потрапляють в молоко бактерії групи кишкової палички, збудники шлунково-кишкових захворювань в т.ч. сальмонели.
  3. Корми. Із свіжоскошеною травою можуть потрапляти молочнокислі мікроорганізми, а із грубими кормами гнильні спороутворювачі, маслянокислі, пропіоновокислі, оцтовокислі мікроорганізми та плісняві гриби.
  4. Повітря. В повітрі присутня спороутворююча мікрофлора, мікрококи та сарцини.
  5. Обладнання. При неякісній обробці обладнання, що, нажаль, дуже поширена проблема, в молоко потрапляють молочнокислі мікроорганізми, бактерії групи кишкових паличок, спороутворювачі та мікрококи.
  6. Обслуговуючий персонал. При недотриманні робітниками особистої гігієни, з рук, одягу, з під нігтів в молоко та на шкіру вимені можуть потрапляти хвороботворні бактерії, кишкові палички та інші.

 

       Як бачимо, склад мікрофлори досить різноманітний, і включає в себе хвороботворні мікроорганізми та патогенну мікрофлору. Вище, ми вже зазначили, що після процесу доїння, дійковий канал залишається відкритий протягом 25-30 хвилин. У випадку, коли в господарстві не дотримуються ветеринарно-санітарних норм вказана  мікрофлора має вільний доступ до тканин вимені і ,при перших сприятливих умовах, може почати себе проявляти! Одним із найбільш відомих проявів є мастит!

       Мастит – одна з найбільш затратних хвороб великої рогатої худоби. Має приховану (субклінічну форму) та видиму (клінічну форму).

       Субклінічну форму маститу важко помітити. В молоці корови, хворої на субклінічний мастит, міститься підвищена кількість соматичних клітин та мікроорганізмів. Збудник хвороби, також може потрапити в вим’я здорових корів через руки доярки або забруднене обладнання. Дану форму хвороби фіксують лише за допомогою спеціалізованих експресс-тестів.

       Основними причинами захворюваності на мастит є незадовільний санітарний стан на фермах та людський фактор (особиста гігієна, недотримання технології доїння та миття обладнання, жорстоке поводження із тваринами, байдужість до проблем тварин). Ці фактори у сукупності із пониженою резистентністю та стресами у тварин викликають подібні захворювання.

      3-01-300x300 Обробка вимені - обґрунтована необхідність чи спекуляції виробників?!  Розуміючи механізм молокоутворення та типовий шлях зараження корів маститом, ми можемо розглянути дію основних засобів для обробки вимені після доїння.

        Одразу після доїння, поки сфінктер дійкового каналу залишається відкритим, а його слизові оболонки подразнені, вим’я найбільш уразливе перед впливом хвороботворної мікрофлори та різного роду збудників. В цей момент необхідний ретельный захист. Саме для цього і призначені засоби для обробки вимені, які бувають двох основних видів – на основі йоду та хлоргексидину.

        До складу йодних засобів вводяться пом’якшуючі речовини, які нівелюють подразнюючу дію йоду. 1-01-300x300 Обробка вимені - обґрунтована необхідність чи спекуляції виробників?!Особливістю йодних засобів є широкий спектр  дії. Зазначена рецептура діппінгу найчастіше використовується  в тваринницьких господарствах в зимову пору, через їх зігріваючі здатності та найкращу роботу в найскладніших умовах (підвищена вологість, мінімальний моціон та санація тварин).

       Засоби на основі хлоргексидину більш м’яко впливають на шкіру вимені, відлякують мух, але мають значно менший спектр дії. Їх використання більш доцільне в літню пору. Недоліком використання засобів на основі хлоргексидину є поступове пристосування мікрофлори до препарату, тому найкраще чергувати використання засобів на різних основах.

       Основною місією засобів обробки вимені є протекторна функція, що полягає в утворенні бактерицидної плівки на поверхні дійки, яка закриває розкритий дійковий канал від потрапляння мікробів та хвороботворних мікроорганізмів. Якісний засіб утворює рівномірну плівку по всій площі дійки і не скрапує з неї, забезпечуючи надійний захист вимені в інтервалі між доїннями, запобігає захворюванню вимені та сприяє покращенню якості молока, допомагаючи зменшити показник бактеріального обсіменіння та збільшуючи тривалість бактерицидної фази свіжовидоєного молока.

   5-01-300x300 Обробка вимені - обґрунтована необхідність чи спекуляції виробників?!   Таким чином, використання засобів обробки вимені після доїння – це важливий фактор щодо профілактики маститів та інших хвороб вимені корів та покращення якості молока. При комплексному підході до процесу виробництва молока, Ви отримаєте можливість збільшити ринкову вартість продукту  та збільшите прибутковість бізнесу взагалі.  Питання щодо доцільності використання засобів обробки вимені виникає у господарствах щоразу, як виникають фінансові труднощі, або бажання зекономити. Але, зробивши невеликі розрахунки того, скільки Ви втрачаєте грошей під час хвороби корови (витрати на лікування, утримання в профілакторії, недоотримання валового жиру, білку, молока) та в порівнянні із затратами на профілактику за допомогою засобів обробки вимені, ви переконаєтесь що це таки обґрунтована необхідність.

        Здоров’я корів – це ваші прибутки!